НЕЗЛОЯКІСНА ТИРЕОЇДНА ТА ІНША ЕНДОКРИННА ПАТОЛОГІЯ У ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ, ОПРОМІНЕНИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
О. В. Камінський, О. В. Копилова, Д. Є. Афанасьєв, О. В. Пронін
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова 53, м. Київ, 04050, Україна
Мета дослідження. Узагальнити верифіковані клінічні та епідеміологічні дані щодо розвитку незлоякісної ендокринної патології у віддалений період аварії на ЧАЕС у постраждалих осіб дорослого і дитячого віку.
Матеріали і методи дослідження. Проведена ретроспективна оцінка даних 24 588 осіб дорослого віку та 20 087 дітей, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС, із бази клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) ННЦРМ за 23 роки (період 1992–2014 рр.), які були здоровими чи мали широкий спектр ендокринної патології. У дорослих осіб середня доза зовнішнього опромінення склала 0,187 Гр, у дітей опромінення щитоподібної залози – в межах 0,1–1,55 Гр. Ці дані верифікувалися в окремому клінічному дослідженні. Залучені антропометричні, лабораторні біохімічні та гормональні показники, ультразвукове дослідження щитоподібної залози, дози опромінення.
Результати. Ретроспективний аналіз даних 1992–2014 рр. показує, що частота тиреоїдної патології серед всіх осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС складає 40,29 %, в учасників ліквідації наслідків аварії – 35,37 %, евакуйованих із зони відчуження – 27,24 %, жителів радіаційно забруднених територій – 28,6 %, що значно більше (р < 0,0001), ніж у загальній популяції (3,9 %) населення України. Найбільш поширеними незлоякісними ендокринними захворюваннями в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС були: вузловий зоб – 14,35 %, хронічний аутоімунний тиреоїдит ~ 8 %, передожиріння/ожиріння 41,9 % / 36,8 %, переддіабет/діабет 15,5 %/21,4 %. Найчастішими незлоякісними ендокринними захворюваннями в осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС були вузловий зоб – 21,8 %, хронічний аутоімунний тиреоїдит – 12,95 %, передожиріння/ожиріння – 41,71 % / 33,61 %, переддіабет/діабет– 8,6 % / 12,15 %. Критичною групою дітей були евакуйовані з 30-км зони відчуження, опромінені у віці 3-6 років. У них дифузний нетоксичний зоб встановлено у 43,68 %, хронічний аутоімунний тиреоїдит– 1,74 %, первинний гіпотиреоз – 0,96 %, вузловий зоб – 2,57 %, а пік поширеності хронічного аутоімунного тиреоїдиту припав на 2001–2003 рр. – період їх активного статевого дозрівання. Серед дітей, які були народжені від опромінених батьків (перше покоління), захворювання щитоподібної залози виявили у 42,64 %, що перевищувало частоту в групі контролю, хронічний аутоімунний тиреоїдит виявляли помітно рідше – у 0,45 %, дифузний нетоксичний зоб у 9,5–13,8 %, вузловий зоб у 1,7 %.
Висновки. Незлоякісна ендокринна патологія у опромінених дорослих і дітей є частою, зустрічається у 3–53 % осіб, виникає у більшості постраждалих через 10–15 років після впливу радіаційного фактора в результаті техногенної аварії чи інциденту, продовжує повільно наростати через 30 років.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, постраждалі внаслідок аварії, учасники ліквідації наслідків аварії, іонізуюче випромінювання, діти, ендокринна система, щитоподібна залоза, ожиріння, цукровий діабет, гормон.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 341–355.
 повний текст
|
