ПОРУШЕННЯ ГЕННОЇ ЕКСПРЕСІЇ, ТЕЛОМЕР ТА КОГНІТИВНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФУНКЦІЯ ДОЗИ У
ОПРОМІНЕНИХ IN UTERO ТА В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
Д. А. Базика, К. М. Логановський, І. М. Ільєнко, С. А. Чумак, М. О. Бомко
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
Мета дослідження – вивчити можливі ефекти низьких доз іонізуючого випромінювання на когнітивні функції дорослих і опромінених внутрішньоутробно.
Матеріали і методи. Проведено дослідження когнітивних тестів, довжини теломер і експресії генів, що регулюють функцію теломер в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА), опромінених у дозі менше 500 мЗв (n = 326) та осіб, опромінених внутрішньоутробно в перші дні після аварії у м. При’пяті (n = 104). Нейрокогнітивна оцінка включала основні когнітивні функції: пам’ять увагу, мову, виконавчі функції та візуально-просторове сприйняття. У молодих дорослих після пренатального опромінення аналізували зв’язок між когнітивними функціями і дозою опромінення на плід, мозок та щитоподібну залозу. Аналіз психоневрологічних тестів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та осіб, опромінених внутрішньоутробно, з різним рівнем когнітивних порушень проводили в порівнянні з внутрішнім контролем: групою учасників ліквідації аварії на ЧАЕС опромінених в межах до 20 мЗв, та групи осіб відповідного віку з радіоактивно забруднених територій для внутрішньоутробно опромінених.
Результати. Когнітивні функції УЛНА після опромінення в дорослому віці, характеризувалися симптомами помірного когнітивного дефіциту за індексами MMSE (середній груповий індекс 25,58 ± 2,95) та достовірно вищим дозозалежним рівнем психічних порушень за шкалою BPRS. В УЛНА після опромінення в дозах > 500 мЗв визначається більш виражений когнітивний дефіцит, порівняно з групами опромінених до 500 мЗв та, особливо, неопромінених пацієнтів. У суб’єктів, опромінених in utero, при обстеженні у віці 25–27 років діагностували захворювання автономної нервової системи (ICD-10: G90) та домінування неврологічної мікросимптоматики, невротичних, пов’язаних зі стресом та соматофорних порушень (F40–F48). Встановлено зв’язок між експресією генів TERT, TERF1, TERF2, відносною довжиної теломер (RTL), когнітивним дефіцитом, цереброваскулярною патологією, дозою опромінення та віком. Відносна довжина теломер у загальній когорті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС знижувалась після 50 років (6,1 %) з найбільш суттєвим зниженням після 70 років (11,7 %). Негативну кореляцію встановлено між RTL та когнітивним дефіцитом (MMSE), між віком та ступенем когнітивного дефіциту. У суб’єктів з когнітивним дефіцитом RTL була достовірно зниженою відносно групи порівняння. В інтервалі малих доз скорочення RTL пов’язано з гіперекспресією гена TERT2 при низькій експресії TERT. При дозах вище 250–500 мЗв продемонстровано гіперекспресію генів TERF1, TERT та зниження експресії гена TERF2, асоційовані з когнітивними розладами та деменцією. Встановлено негативний кореляційний зв’язок між експресією гена TERF2 та експресією проапоптотичного маркера CD95.
Висновки. Встановлено залежність когнітивного дефіциту у віддаленому періоді після опромінення від дози, віку на момент опромінення та генної регуляції функції теломер.
Ключові слова: теломери, низькі дози опромінення, когнітивний дефіцит, генна експресія, Чорнобиль.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 283–310.
 повний текст
|
