|
Н. В. Гунько, О. М. Іванова, К. М. Логановський, Н. В. Короткова, С. В. Масюк
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ УКРАЇНИ
Передумови. Радіаційні аварії на Чорнобильській АЕС (СРСР, 1986 р.) та Фукусіма-1 (Японія, 2011 р.) засвідчили, що глобальне забруднення довкілля є втручанням в нормальну життєдіяльність людей та негативно впливає
на популяційне здоров’я населення. Зазначені аварії висвітлили низку нормативно-правових і медико-соціальних проблем щодо фізичних осіб («самоселів»), які повернулися на небезпечну за радіаційним чинником територію для постійного проживання.
Мета дослідження: узагальнення досвіду врегулювання нормативно-правових, еколого-дозиметричних та медико-соціальних аспектів життєдіяльності населення, яке проживає в зоні відчуження Чорнобильської АЕС
(ЧАЕС) («самоселів»).
Об’єкт та методи дослідження. Обрана проблема має комплексний характер, що зумовило необхідність узагальнення радіаційно-гігієнічних, медико-біологічних, соціально-економічних, демографічних і соціологічних
наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів. Використано комплекс методів теоретичного
дослідження й аналізу емпіричних даних на принципах міждисциплінарної взаємодії, застосовано системний,
правовий, економічний, медико-біологічний, демографічний та ретроспективно-дозиметричний підходи дослідження.
Результати. Показано, що після аварії на ЧАЕС частина населення відмовилася від евакуації або повернулася
для постійного проживання до радіаційно небезпечних земель. У 1986–2009 рр. кількість «самоселів» коливалася від 150 до 2 000 осіб у різні роки, станом на 2021 р. – 101 особа. Це переважно особи післяпрацездатного віку, жінки, одинокі або вдови/вдівці. Встановлено, що довготривале проживання на території зони відчуження впливає на стан фізичного та психічного здоров’я «самоселів» і зумовлює атипове старіння, зокрема
центральної нервової системи. Згідно з розрахунками середня ефективна доза сумарного опромінення, накопичена «самоселами» за перші 3 роки складає 30 % від дози за весь післяаварійний період, а доза, накопичена за 20 років – 54 % від дози, накопиченої за 35 років. Проте ефективні дози опромінення мешканців-самоселів різних населених пунктiв зони відчуження, накопичені у різні періоди після аварії значно різняться. Ця
інформація потребує подальшого вивчення у розрізі «доза опромінення – стан здоров’я».
Висновки. Після аварії на ЧАЕС частина населення відмовилася від евакуації та продовжила проживати на
радіаційно небезпечних землях. Ефективні дози опромінення мешканців-самоселів зони відчуження, накопичені у різні періоди після аварії значно різняться. Середня ефективна доза сумарного опромінення, накопичена «самоселами» за перші 3 роки складає 30 % від дози за весь післяаварійний період, а доза, накопичена за
20 років – 54 % від дози, накопиченої за 35 років.
Ключові слова: Чорнобильська атомна електростанція, зона відчуження, «самосели», дози опромінення, здоров’я.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 141–161. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-141-161
 повний текст
|
