Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ У СПОЛУЧНОТКАНИННОМУ МАТРИКСІ ОРГАНІВ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЗАГАЛЬНОГО РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОПРОМІНЕННЯ

Н. Є. Узленкова
Державна установа “Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академіїмедичних наук України”, вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна

Мета. Вивчити характер радіаційно-індукованих змін у сполучнотканинному матриксі органів щурів за умов одноразового загального зовнішнього рентгенівського опромінення у мінімально летальній та сублетальній дозах.
Матеріали і методи. Досліди проводили на білих щурах-самцях масою 160–180 г, яких піддавали впливу рентгенівського випромінювання у дозах ЛД15/30 і ЛД60/30 на установці РУМ-17 за стандартних технічних умов.
Оцінку сполучнотканинного матриксу проводили за сумарною кількістю колагену, розчинного (РК) і нерозчинного (НК) колагену, швидкістю руйнування колагену за вільним гідроксипроліном, колагенолітичною активністю (КЛА), індивідуальними глікозаміногліканів (ГАГ). Досліди проводили на 3, 7 і 14-ту та 30, 90 і 180-ту добу. Віковий контроль використовували на кожен термін дослідів. Статистичну обробку даних проводили за використанням критерію Вілкоксона-Манна-Уїтні та t-критерію Стьюдента за допомогою пакета Biostatistics v.4.03 для Windows.
Результати. Встановлені зміни колагену (3–7-а доба) характеризувалися порушенням співвідношення РК і НК, прискоренням розпаду колагену за вільним гідроксипроліном у легенях – в 1,7 раза, шкірі – в 1,2 раза, зростанням металозалежної КЛА у легенях – в 2,0 рази й металонезалежної КЛА у шкірі – в 2,2 раза, збільшенням гіалуронової кислоти у легенях – в 1,7 раза, шкірі – в 1,5 раза. У віддаленому періоді (180-а доба) визначали зростання сумарної кількості колагену з переважанням НК у легенях – в 1,4 раза, у шкірі – в 1,3 раза. У цей період зміни індивідуальних ГАГ характеризувалися у легенях – збільшенням хондроїтинсульфату А і С в 1,7 раза, у шкірі – дерматансульфату в 1,6 раза та в обох органах – гепарансульфату в 1,7 раза.
Висновки. Встановлені радіаційно-індуковані зміни у сполучнотканинному матриксі органів щурів за своєю спрямованістю не залежали від дози рентгенівського випромінювання, носили органоспецифічний характер та визначалися часом після опромінення.

Ключові слова: рентгенівське випромінювання, легені, шкіра, сполучнотканинний матрикс, щури.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 471–481.

 

повний текст



Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини