|
Д. І. Заболотний, Н. С. Міщанчук
Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України», вул. Зоологічна, 3, Kиїв, 03057,Україна
ГІРУДОТЕРАПІЯ ПРИ PRESBYACUZIS PRAECOX В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ У ПІСЛЯАВАРІЙНИХ РОКАХ
Мета: вивчити ефективність гірудотерапії при presbyacuzis praecox в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
у післяаварійних роках.
Матеріали та методи. В дослідження включено 129 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) чоловічої статі, у яких встановлено presbyacuzis praecox у післяаварійних роках. За даними фізичної дозиметрії
індивідуальні дози опромінення, отримані ними при роботі вахтовим методом у зоні відчуження ЧАЕС з кінця
1986 р. по 1992–1994 рр., склали 0,21–0,50 Гр. Обстеження проведені за допомогою сучасного стандартного
комплексу аудіометричних, вестибулометричних і електрофізіологічних методів. Виділено дві форми сенсороневральної приглухуватості в осіб старшого віку – вікову (presbyacuzis) та передчасну вікову (presbyacuzis praecox).
До початку робіт у зоні відчуження слухова та вестибулярна функції пацієнтів були у межах норми. У 68 із 129
пацієнтів, що увійшли у дві основні вікові групи (40–49 та 50–59 років), проведено гірудотерапію при presbyacuzis praecox з урахуванням коагуляційного гемостазу. У 61 особи двох аналогічних вікових контрольних груп,
здійснено алопатотерапію. Для аналізу застосовано методи варіаційної статистики.
Результати. Встановлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,71) гальмівних явищ у центральних відділах слухового аналізатора як за даними електрофізіологічних обстежень, так і за обстеженнями мовною аудіометрією
до лікування в УЛНА на ЧАЕС із presbyacuzis praecox. Виявлені явища гіперакузису в УЛНА на ЧАЕС у двох основних та у двох контрольних груп. Після двох різних схем лікування зареєстровано достовірне покращення слухових функцій (p<0,05) за тональною та мовною аудіометріями. Позитивний ефект гірудотерапії слухових
функцій зафіксовано у 88,0 % випадків, а при алопатотерапії – у 65,0 % випадків. Ефект алопатотерапії був
нетривалим (6–9 місяців), тоді як ефект від гірудотерапії – у два рази тривалішим (12–18 місяців). Гірудотерапія, покращуючи коогуляційний гемостаз, серцево-судинну і мозкову діяльність, позитивно вплинула на психоемоційний стан, що сприяло зміцненню здоров’я та соціальної адекватності в УЛНА на ЧАЕС із presbyacuzis praecox.
Висновки. Показано, що гірудотерапія як різновид натуропатії має вагомі переваги перед алопатотерапією:
відсутність побічних токсичних ефектів, більше на 23,0 % та триваліше у два рази покращення слухових
функцій. Гірудотерапію, як ефективний лікувально-оздоровчий захід, варто ширше впроваджувати у клінічну
медичну практику, для мінімізації розвитку та прогресування захворювань у осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок Чорнобильської катастрофи, для підвищення якості їхнього життя.
Ключові слова: радіаційне опромінення, сенсороневральна приглухуватість за presbyacuzis praecox, аудіометрія, вестибулометрія, гірудотерапія.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 522–536. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-522-536
 повний текст
|
