Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Н. А. Поморцева, Д. І. Гудков

Інститут гідробіології Національної академії наук України, пр-т Героїв Сталінграда, 12 , м. Київ, 04210, Україна

ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ГОСТРОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ЦИТОМОРФОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ ЕРИТРОЦИТІВ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО (CARASSIUS GIBELIO BLOCH) ІЗ ЗАБРУДНЕНОЇ РАДІОНУКЛІДАМИ ВОДОЙМИ

Мета: оцінка впливу додаткового гострого опромінення (ДГО) у сублетальному діапазоні на особливості формування якісного складу червоної крові та адаптаційні можливості кровотворної системи риб у забруднених радіонуклідами водоймах в межах Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ).
Матеріали і методи досліджень. Досліджували карася сріблястого Carassius gibelio Bloch (віком 2–3 роки) з оз. Вершина (імпактна водойма у ЧЗВ) і оз. Діброва (референтна водойма), для яких усереднена потужність поглиненої дози (ППД) становила відповідно 110,80 і 0,07 мкГр/год. Риб одноразово опромінювали на рентгенівській установці РУМ-17 (ППД – 0,89 Гр/хв) у дозах 2,5; 5,0 або 10,0 Гр. Морфологічні і цитогенетичні дослідження червоної крові виконано в динаміці на 1, 7 і 30-ту добу після опромінення. Кров відбирали з хвостової вени і фарбували за Паппенгеймом. Цитоморфологічні порушення еритроцитів аналізували на 3000 клітин (‰).
Результати. У крові риб імпактної водойми (оз. Вершина) на першу добу після ДГО середня кількість всіх типів деформацій клітин еритроцитів зросла у 2,1 раза, а у риб референтної водойми (оз. Діброва) – у 5,2 раза. Загальний спектр порушень еритроцитів у риб оз. Вершина збільшився з 4 до 6 типів (у 1,5 раза), а оз. Діброва – з 2 до 5 (у 2,5 раза). Однак подальші спостереження за динамікою морфологічних порушень еритроцитів риб з оз. Вершина на 7-му і 30-ту добу після ДГО виявили значне посилення патологічних процесів порівняно з референтною водоймою, а саме – збільшення кількості грубих пошкоджень молекул ДНК – амітозів (в середньому в 14,8 раза), еритроцитів з перегородкою в ядрі (в 1,9 раза), а також структурних порушень в клітинах – протуберанців (в 10,5 раза), клітин з вакуолізованою цитоплазмою (в 8,6 раза).
Висновки. Клітини червоної крові риб імпактної водойми виявляють більшу уразливість до ДГО, що проявляється у збільшенні кількості еритроцитів з патологією мітозу і може свідчити про порушення генетичних структур клітин внаслідок тривалого радіаційного впливу.
Ключові слова: Чорнобильська зона відчуження, радіонуклідне забруднення, риби, периферична кров, додаткове гостре опромінення, морфологічні порушення еритроцитів.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2019. Вип. 24. C. 270–283. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24-270-283

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини